Найбільша проблема Європа: українське питання на зламі 1938–1939 років

Місце українського питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни годі зрозуміти без звернення до історії Карпатської України – невеликого державного утворення, що існувало в рамках Другої Чехо-Словацької республіки у 1938-1939 роках. Його поява на політичній мапі континенту у період «чехословацької кризи» призвела до помітної актуалізації українського питання – найбільшої нерозв’язаної національної проблеми у міжвоєнній Європі. Перебуваючи в епіцентрі драматичних подій, ця невелика гірська країна на межі 1938-1939 років стала справжньою європейською «больовою точкою», адже зачіпала інтереси відразу кількох ключових гравців – ЧСР, Угорщини, Польщі, Німеччини, СРСР, Румунії, Італії, Британії та Франції. У пост-мюнхенський період проблема Карпатської України активно обговорювалася у дипломатичних колах Європи у зв’язку з проєктом формування «Великої України».
У своїй лекції Олександр Пагіря, автор і упорядник документального видання «Карпатська Україна у документах Другої Чехо-Словацької республіки (1938 – 1939 рр.)» (2020), спробує дати відповідь на кілька запитань:
Як було проголошено автономію і незалежність Карпатської України?
Як «українська карта» стала інструментом у міжнародній грі Гітлера?
Які інтереси в українському питанні переслідували країни Заходу?
Якою була позиція Праги щодо перспектив формування незалежної України?
Які плани намагалися реалізувати Варшава і Будапешт?
Чому Сталін був стривожений проголошенням Карпатської України?

Лекція відбулась 19 березня.